КАЗКИ З ЦИКЛУ
«ЯК ЗВІРЯТА РОЗУМУ НАБИРАЛИСЯ»
ЗА ОБМАН – ОДИНИЦЯ
Вирішили звірі своїх дітей також грамоти вчити. Побудували вони школу, зібрали звірят і посадили їх за новенькі парти.На дворі сонечко сяє, пташки співають, шумить вітерець, а в класі тихо.Звірятка сиділи смирно і слухали вчителя. Тільки зайчик Куций Хвіст все дивився у віконце – дуже йому хотілося побігати-погуляти. Від нетерпіння він став позіхати, потягуватися. Інші звірятка, дивлячись на нього, теж позіхали.
Позіхнути захотілося і вчителеві – Їжачку Їжаковичу. Але він все-таки стримався, встав і почав стукати хворостинкою по класній дошці.
У цей час Куций Хвіст підняв лапу.
— Їжачку Їжаковичу, - сказав він, - у мене, мабуть, голова
болить...
— Що це значить? Чому – мабуть?
— А тому, видно-очевидно, що вона у мене падає. Зовсім не тримається.
– І тут же, закотивши очі, схилив голову набік.
— Гм, ну що ж, тоді йди до лікаря.Він дасть тобі мікстуру «не хворій
голова». Зайчик терпіти не міг лікарів і тому промимрив:
— Н-не піду... н-не піду...
— Проведіть його, звірята, -сказав Їжак Їжакович.
Ведмедик Солодка Лапа і вовчик Дзвінка Паща підхопили зайчика й потягли до дверей. А зайчик упирається, лапками махає.
— Послухай, дружок, - запитав вчитель, – хіба ти не хворий?
У зайчика затремтіли вуса.
— І-і-і... – лепетував він. У мене не вся голова болить. У мене... половина.
— Та-а-ак, - потягнув Їжак Їжакович. – Тоді треба вести тебе не до самого лікаря, а до його помічниці. У зайчика від страху ще сильніше забилося серце.
— Це вчора голова боліла! –заскиглив він. – Це я ... з-забув.
— Ось воно що! – сердито сказав вчитель. – Тоді сідай на місце.
Поставимо тобі одиницю. За обман.
Зайчик зрадів – добре, хоч так – і побіг до своєї парти.
